Україна та Казахстан досягли прогресу в радіотерапії та ядерній медицині

За останні роки Україна та Казахстан досягли значних успіхів у галузі радіотерапії та ядерної медицини, незважаючи на унікальні виклики.

Україна: Подолання викликів на шляху розвитку онкологічної допомоги

Поточний стан та виклики

Система охорони здоров’я України, особливо в галузі онкології, зіткнулася зі значними викликами через геополітичні події.

Доктор Безносенко, головний лікар Національного інституту раку в Києві та президент Українського товариства медичної онкології, підкреслює нагальні потреби:

“Існує гостра потреба у хіміотерапевтичних препаратах та одноразових медичних виробах. Ланцюги постачання були порушені війною”.

До початку конфлікту в Україні було 52 центри променевої терапії з 86 апаратами Co-60 (81%) та 20 лінійними прискорювачами (19%).

Однак країна втратила контроль над 10 онкологічними центрами та понад 13 апаратами зовнішньої променевої терапії (ПТЗ) на окупованих територіях, що становить 17% українських апаратів ПТЗ.

Плани розширення та придбання обладнання

Незважаючи на ці невдачі, Україна має амбітні плани щодо модернізації та розширення можливостей ядерної медицини:

• Міністерство охорони здоров’я України у співпраці з ДП “Медичні закупівлі України” планує придбати 15 лінійних прискорювачів та 28 магнітно-резонансних томографів (МРТ) до червня 2024 року.
• Закупівля додаткових ПЕТ-КТ-сканерів запланована на 2025 рік.
• Проєкт “Центри ядерної медицини” має на меті створення в Києві, Західній та Центральній Україні найсучасніших центрів, оснащених циклотронами, ПЕТ-КТ-сканерами та “гарячими” камерами для синтезу радіофармацевтичних препаратів.

Генеральний директор МПУ Едем Адаманов заявив: “Ми перейшли на три виробничі лінії:

“Ми перейшли на трирічні контракти на онкопрепарати, і це значна перемога, яка знижує ризики переривання лікування та забезпечує стабільний доступ до життєво необхідних ліків”.

Ключові установи та проекти

Кілька установ перебувають на передовій розвитку ядерної медицини в Україні:

1. Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України
2. Центр ядерної медицини Київського міського клінічного онкологічного центру
3. Відділення ядерної медицини в Центрі серця в Києві
4. Відділення ядерної медицини в Інституті нейрохірургії в Києві
5. “Джерело нейтронів на основі підкритичної збірки, керованої лінійним прискорювачем електронів” в Національному науковому центрі “Харківський фізико-технічний інститут”

Радіофармацевтичне виробництво в Україні

Усвідомлюючи логістичні проблеми, пов’язані з імпортом короткоживучих радіофармацевтичних препаратів, особливо у воєнний час, Україна планує налагодити внутрішнє виробництво.

Основна увага буде приділена таким ізотопам, як фтор-18 фтордезоксиглюкоза (18F-ФДГ), період напіврозпаду якого становить приблизно 110 хвилин.

Ця ініціатива не лише задовольняє нагальні потреби, але й позиціонує Україну як потенційного регіонального постачальника в постконфліктний період.

ПЕТ-КТ-сканери: Критична потреба в Україні

Наразі в Україні є лише три  ПЕТ-КТ-сканери, усі розташовані в Києві, причому лише два з них функціонують з початку нещодавнього конфлікту.

Цей дефіцит створює значні проблеми для пацієнтів по всій країні. Міжнародна спільнота докладає зусиль для вирішення цієї проблеми, закликаючи до пожертвування ПЕТ-КТ-сканерів та циклотронів ключовим медичним центрам, таким як Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр на заході України.

Значення ПЕТ-КТ сканерів

ПЕТ-КТ-сканери представляють собою значний прогрес в технології медичної візуалізації, об’єднуючи позитронно-емісійну томографію (ПЕТ) і комп’ютерну томографію (КТ) в єдиний потужний діагностичний інструмент.

Основні переваги включають в себе

• Підвищена точність діагностики завдяки поєднанню функціональної та анатомічної візуалізації
• Раннє виявлення патологій на клітинному рівні
• Ефективний процес візуалізації, що зменшує потребу в декількох окремих процедурах
• Універсальне застосування в онкології, кардіології та неврології
• Передові дослідницькі можливості для розробки ліків та персоналізованої медицини
• Оптимізований моніторинг лікування для більш ефективного догляду за пацієнтами

Казахстан: Ядерна медицина в Центральній Азії

Виробництво та дистрибуція радіофармацевтичних препаратів

Казахстан досяг значного прогресу у виробництві та дистрибуції радіофармацевтичних препаратів.

Значним проривом стало перше в історії країни авіаперевезення радіофармацевтичних препаратів у червні 2024 року.

Про це заявив Улугбек Медеубеков, директор Департаменту організації медичної допомоги Міністерства охорони здоров’я:

“Питання авіаперевезень радіофармпрепаратів стало актуальним з розвитком ядерної медицини в Казахстані.

Ці препарати мають дуже короткий період напіврозпаду. Наприклад, кількість 18Ф-ФДГ зменшується вдвічі кожні 110 хвилин.

Тому час доставки від виробника до пацієнта має вирішальне значення і впливає на кількість пацієнтів, які можуть отримати своєчасну та життєво необхідну діагностику і терапію”.

Цей розвиток дозволяє розширити локальне виробництво та дистрибуцію радіофармацевтичних препаратів.

Наприклад, ультракороткоживучі препарати, вироблені Інститутом ядерної фізики в Алмати, тепер можна доставляти до Центру ядерної медицини в Шимкенті.

Циклотронні комплекси в Астані та Семеї також можуть використовувати повітряний транспорт для постачання своєї продукції до інших центрів ядерної медицини по всій країні.

Ключові установи та розробки

1. Казахський інститут онкології та радіології: Провідна установа в галузі дослідження та лікування раку в Казахстані.
2. Кафедра клінічної онкології та ядерної медицини Медичного університету імені Семея: Названа на честь Д. Р. Мусінова, ця кафедра відіграє вирішальну роль в освіті та дослідженнях у цій галузі.
3. Інститут ядерної фізики в Алмати: Ключовий гравець у виробництві радіофармацевтичних препаратів.
4. Центр ядерної медицини в Шимкенті: Отримує радіофармацевтичні препарати з Алмати, розширюючи доступ до ядерної медицини на півдні Казахстану.
5. Циклотронні комплекси в Астані та Семеї: ці об’єкти сприяють місцевому виробництву радіофармацевтичних препаратів, зменшуючи залежність від імпорту.

Авіаперевезення радіофармацевтичних препаратів

Після тривалих обговорень і підготовки, включаючи міжвідомчу нараду в червні 2023 року за участю депутатів Парламенту та представників охорони здоров’я, енергетики, транспорту і “Ейр Астани”, національний авіаперевізник отримав ліцензію на перевезення радіоактивних фармацевтичних препаратів у квітні 2024 року.

Перше авіаперевезення радіофармпрепаратів відбулося 21 червня 2024 року з Алмати до Центру ядерної медицини в Шимкенті.

Ця розробка дозволяє здійснювати щотижневі поставки 18F-ФДГ, що дає змогу проводити ПЕТ/КТ-дослідження для більш ніж 20 пацієнтів за один рейс.